Хай не згасне пам'яті вогонь

Хай не згасне пам'яті вогонь

Так тож історія нас горем вчить,

Щоб не забулось незабутнє.

Бо там, де пам'ять не мовчить,

Лиш там можливим є майбутнє.

В українському календарі чимало тих дат, про які не маємо права забути, з яких українська нація винесла свій складний урок, й з тяжкими ранами втрат настав супротив цілої нації: «Ми пам’ятаємо, щоб не допустити повторення».

Листопадовий подзвін не втихає, бо цими днями ми згадуємо невинно убієнні українські душі: одні з них своїми страшними чорними крильми забрав голод, інші – полетіли в блакить Небесною Сотнею.

Серця гімназистів б’ються в унісон з українським народом. Тож цими листопадовими днями вони теж сповнювалися жалем і тугою за тими, в кого відібрали ту рятівну останню крихту, не давши шансу вижити; та тими, хто поклав своє життя на вівтар української свободи та європейськості.

Протягом тижня в закладі відбувалися заходи, присвячені Дню Гідності та Свободи та Дню пам'яті жертв голодомору, зокрема: конкурси малюнків,усний журнал, тематичні години спілкування, перегляди фільмів. Завершився Тиждень пам'яті загальногімназійною лінійкою «Хай не згасне пам'яті вогонь».

Щоб у ранки і теплі, й холодні

Не ішли шикуватись хрести,

Щоб не плакали душі голодні,

Свічку-пам’ять свою запали.