Спомянімо ж, пани-браття, Святого ми нині Не вмерлого, а живого, - Бо слово не гине.

Щовесни, коли природа лише починає буяти життям, коли втома та зневіра змінюються енергією та сподіванням, український люд  згадує свого великого натхненника, пророка і волелюба Тараса Григоровича Шевченка. «Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу. І тому народ так часто, так охоче звертається до свого поета». - Так правдиво сказав про Кобзаря Павло Тичина.  Слова Шевченка співзвучні із думками сучасних українців настільки, ніби сказане ним було мовлене щойно.  «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі» - хіба ж не це найбільша мрія українського сьогодення?

Тож наш великий Кобзар був і залишається зрозумілим, близьким та рідним на всі віки й для всіх поколінь. Серед шанувальників українського генія – педагоги та учні Путильської гімназії. Для нас його повчальні істини ніколи не перестають бути актуальними, а літературі та образотворчі шедеври продовжують вражати. Особливу шану складає гімназійна родина Тарасу Шевченку в пам’ятні березневі дні. Тому й цього року в гімназії проводився традиційний Шевченківський тиждень, під час якого гімназисти намагалися ще краще пізнати і ще глибше збагнути пророка-Кобзаря. Розпочали Тиждень наймолодші гімназисти – учні 1(5) -Б класу урочистою лінійкою «Ми чуємо тебе Кобзарю, крізь століття,Тебе своїм сучасником звемо». Думки, прорікання і побажання, поезії і пісні Шевченка звучали вражаючи щиро, правдиво і переконливо у виконанні учнів 5 (9) та 6 (10)  під час літературно-музичного дійства «Зоре моя вечірняя». Літературне коло згуртувало юних читців, які декламували поезії не лише Шевченка, не лише про Кобзаря, а й про його послідовників, «апостолів правди і науки», борців за мирну й істинно незалежну Україну. Учні 4(8)-А під час уроку-інтерв’ю «Погляд Тараса Шевченка на сучасну Україну» мали змогу не лише випробувати себе у ролі журналістів, але й на кілька митей уявити себе великим поетом, мислити і відчувати як Кобзар. І, мабуть, магія таки відбулась, бо відповіді й справді вражали своєю оригінальністю, а ще більше – глибоким розумінням проблем нашої держави і надзвичайно великою, Шевченківською вірою у велике, вольне і мирне майбутнє України. Тож нехай так і буде!